Сьомий ААС визнав неправомірним звільнення з роботи працівницю, яка проходить службу в ЗСУ

Джерело: Pravo.UA

Сьомий апеляційний адміністративний суд задовільнив позов та поновив на посаді працівницю виконкому сільської ради, яка була мобілізована та призвана на військову службу.

Про це повідомляють у суді.

Обставини справи № 600/2261/22-а

Перебуваючи у відпустці, позивачка подала заяву про звільнення із обійманої посади за власним бажанням відповідно до вимог статті 38 КЗпП України. Однак до закінчення двотижневого строку попередження про звільнення усно та письмово відкликала подану раніше заяву про звільнення.

Також у період відпустки позивачка була мобілізована та призвана на військову службу, а відповідно, мала бути звільнена від основної роботи зі збереженням заробітної плати згідно з положеннями статті 119 КЗпП України.

Проте роботодавець звільнив її з обійманої посади за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України.

Окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Вказане рішення скасував Сьомий апеляційний адміністративний суд та ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог.

Висновки апеляційного суду

• Колегія суддів встановила, що розпорядження роботодавця було винесено до закінчення двотижневого строку попередження про звільнення. Водночас відповідачем не надано жодних доказів того, що на місце позивачки на момент її звільнення був запрошений інший працівник.
• Також суд з’ясував, що позивачка засобами поштового зв’язку надіслала відповідачеві заяву про відкликання заяви про звільнення.
• Апеляційний суд звернув увагу, що обставина неотримання такої заяви на час винесення розпорядження про звільнення не нівелює обов’язку роботодавця дотриматись двотижневого строку попередження до звільнення позивачки. До того ж не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП України).
• Окрім цього, встановлено, що позивачка під час відпустки була призвана на військову службу у рамках мобілізації та розпочала виконання своїх службових обов’язків.
• Таким чином, до працівників, призваних на військову службу за призовом, зокрема під час мобілізації, застосовуються гарантії, передбачені чинним законодавством: зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, у яких вони працювали на час призову, і в період до липня 2022 року зберігається середній заробіток.

«За таких обставин звільнення позивача на підставі оскаржуваного  розпорядження фактично відбулося за ініціативою відповідача в період проходження позивачкою служби у лавах ЗСУ. А це свідчить про незаконність дій роботодавця та безпідставність звільнення», — наголосив суд.