Вінниця.20 хвилин: Як судді обживаються в екс-готелі «Савой»

Готелю «Савой», що розташований в центрі Вінниці, цьогоріч виповнюється 106 років. У багатьох речах він був першим у Вінниці: перша шестиповерхівка, перший будинок з електрикою, ліфтом, водогоном. Але Другу світову війну готель ледве пережив: вогонь та бомби знищили шостий поверх, від «Савою» залишились лише стіни та перекриття. Повністю будівлю відновили через 9 років, у січні 1953 року. Тоді ж отримав нове ім’я — «Україна».
Вже в наш час готель змінив своє призначення з готелю на суд: будівлю отримав Вінницький апеляційний адмінсуд (ВААС), який почав реставрацію будинку в 2011 році. У кінці 2018-го вже колишній готель прийняв суддів новоствореного Сьомого апеляційного адміністративного суду, що замінив собою ВААС.

Як змінилося приміщення всередині?

Свій «Прозорий офіс»

У приміщення потрапили з входу на вулиці Оводова — пройшли рамки, що реагують на металеві предмети; виклали свої речі на рентген-сканер. Охоронці передивилися на моніторі наші сумки, записали імена, прізвища й пропустили всередину.

— Це державна установа, приміщення у центрі міста, тому такі заходи безпеки потрібні як працівникам суду, так і відвідувачам, — пояснила прес-секретар суду Інга Гаврилюк.

Навколо — хол з великими вікнами та білими стінами, в які вмонтовані телевізори. Є дивани для очікування, невеликий гардероб. А на одній зі стін — ілюмінація з Фемідою, богинею правосуддя в давньогрецькій міфології. Раніше судова установа була в будинку на Брацлавській, 14, разом з Окружним судом. А перед переїздом, що сталося у 2018-му, суд отримав нову назву — Сьомий апеляційний адміністративний суд. І разом з тим, нові обов’язки.

— Суддівський корпус складається з 26 суддів, чисельність апарату суду — близько 100 працівників. Тепер наша юрисдикція — розгляд апеляційних скарг на рішення адміністративних судів Вінницької, Житомирської, Хмельницької та Чернівецької областей, — казала прес-секретар суду Інга Гаврилюк.

На першому поверсі знаходиться інформаційний центр. Натискаємо кнопку, і до рецепції підходить працівниця суду:

— У центрі можете дізнатися коли буде засідання, який стан розгляду справи. Можна отримати копію рішення, ознайомитися зі справою, отримати видрук звукозапису, — розказала Наталія.

— Це схоже на «Прозорий офіс», де люди зможуть отримати всю інформацію, яка стосується справ. Він ще дооблаштовується, буде вивіска, куточок відвідувача з необхідною технікою тощо, — додала прес-секретар суду.

Старий ліфт замінили на сучасний. А щоб не спотворювати приміщення товстими стінами, ліфтову шахту зробили зі скляними стінками. Електронний суд На заміну готельним номерам в «Савої» зробили робочий простір. Для суддів тут є чотири зали засідань, з яких нині використовують три, на першому поверсі. Усі зали схожі між собою — відрізняються лише розміром.

— Зали обладнані відеоконференцзв’язком, щоб розглядати справи дистанційно. Але зв’язатися з судом, сидячі вдома на дивані, не вдасться. Позивач чи відповідач бронює майданчик в суді, обладнаному відеоконференцзв’язком, і тоді заслуховується справа цієї людини у режимі онлайн, — казала речниця суду Інга Гаврилюк.

Четверта зала, яка на другому поверсі, нині не завершена. Вона є найбільшою і тут розглядатимуть резонансні справи, на слухання яких побажають прийти десятки відвідувачів.

— Ще не вистачає атрибутів, не змонтовані деякі елементи, хоча меблі вже розставлені. Столи в залах закруглені, що відіграє певний психологічний момент: між сторонами зменшують кількість гострих кутів, аби вони швидше дійшли згоди, — казала пані Інга.

Увесь інший простір — коридори та кабінети. Потрапили в один з таких, де працюють секретарі суддів.

— Робота над справою не завершується, коли суддя закінчив її слухання. Далі починається паперова робота, де секретарі збирають і опрацьовують документи, підготовлюють ті справи до розгляду, що прийшли до нас з першої інстанції та виконують чимало інших обов’язків, — казала Інга Гаврилюк.

Бачимо, що всі столи завалені паперовими теками. Ті, що опрацьовані — зберігаються в шафах. Питаємо, а чи не доцільно використовувати електронні документи замість паперових тек?

— У нашому суді вже давно формують електронні справи, що є скан-копіями паперових. З січня почали тестувати підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», за якою можна отримувати копії справ, повістки, подавати позови в режимі онлайн. І це не повний перелік можливостей системи. А з березня буде повноцінне впровадження системи в роботі суду, — казала пані Інга.

Гостям раді

Хоча «Савой» перестав бути готелем, суд «успадкував» його гостинність: працівники суду раді школярам та студентам, які хочуть дізнатися про їхню роботу.

— Для школярів проводять судові засідання у формі гри, де діти судять казкових персонажів. Через жеребкування розподіляємо ролі: хто буде в суддівській колегії, хто виступатиме захисником, хто буде обвинувачем тощо, — пояснила речниця суду. — Для студентів моделюємо судові засідання. Вони отримують реальну справу, в якій прибираємо персональні дані учасників слухання і студенти проводять засідання, що максимально наближене до реальних умов.

На шостому поверсі розташоване просторе приміщення — конференц-зал. Тут проводитимуть семінари, оперативні наради. У супроводі працівника суду сюди зможуть приходити відвідувачі, бо на шостому поверсі — музей «Савою».

— Експозиції музею будуть і на сходових клітинах з першого до шостого поверху: фотографії Вінниці з моменту будівництва готелю і дотепер. На останньому поверсі — музей історії «Савою» та судової справи Поділля. Зараз там експозиція нашого суду — надбання, здобутки, нагороди, мантії суддів, бо ми стали також частинкою «Савою». Завершити облаштування музею ми плануємо до кінця літа цього року, — казала прес-секретар апеляційного суду Інга Гаврилюк.

А поки ми розмовляли приміщенням суду ходили будівельники, було чутно відлуння важкого робочого інструменту. Ремонти всередині ще не завершені. Працюють і зовні.

Хоча побачили, що фасад, в цілому, вже відремонтований. А від потрісканої будівлі, яка колись була синього кольору та без фірмового купола — залишилися тільки фотографії.

У готелі жив батько вертольотів

У фешенебельному готелі жили відомі особистості, серед яких воєначальник Олексій Брусилов, всесвітньо відомий диригент Олександр Кошиць. Тут працювали міністри Директорії Української народної республіки на чолі з Володимиром Винниченком, а потім — з головою уряду Симоном Петлюрою. Історик Євгеній Антонюк розповів журналісту, що в 1916-1917 роках у «Савої» жив і київський інженер Ігор Сікорський, який створив перші американські бойові вертольоти.

— У ці роки в «Савої» квартирують офіцерів Ескадри Повітряних Кораблів — першої у світі ескарди бомбардувальників, яка була переведена до Вінниці з Пскова. Вони літали на аеропланах «Ілля Муромець», які сконструював Сікорський. Їх він вдосконалював за результатами боїв з урахуванням побажань екіпажів. Саме тому значну частину свого часу інженер проводив не на заводі, а безпосередньо поблизу бойових машин.

Відомо, що С-22 (офіційна назва «Іллі Муромця») мав понад два десятки модифікацій. Їхні характеристики вражали сучасників: розмах верхнього крила («Ілля Муромець» був біпланом) сягав 32 метрів, довжина фюзеляжу в різних модифікаціях коливалася від 17,1 до 23,5 метра, злітна вага – понад 5 тонн, швидкість у горизонтальному польоті – 140 км/год, висота польоту – 4 тисяч метрів.

У березні 1918 року Ігор Сікорський виїхав до Франції. Далі інженер переїздить до США і проектує літаки, а у вересні 1939 року конструктор сам узявся провести випробування спроектованого ним експериментального вертоліта VS-300 (S-46). Ось так Вінниця бачила батька вертольотобудування – Ігоря Сікорського, — казав історик Євгеній Антонюк.

Джерело: https://bit.ly/2CybzYw